дрот
71електрозапобіжник — а, ч. Пристрій для запобігання електричних дротів та приладів від перегріву …
72електромережа — і, ж. Сукупність електричних дротів для передачі електричної енергії від місця виробництва до місця споживання …
73кабель — ю, ч. Електричний, телефонний і т. ін. дріт, уміщений у захисну оболонку. || Один або декілька паралельних дротів у загальній оболонці …
74провід — I пр овід воду, ч. 1) Елемент з єднання, зв язку електричних пристроїв, приладів, вузлів. •• Електри/чні проводи/ ізольовані або неізольовані провідники електричного струму з одного або кількох дротів. Зазе/млювальний про/від провідник з малим… …
75провідня — і/, ж., тех. Лінія електричних дротів …
76проводка — и, ж. 1) Система дротів (для передавання електричного струму). Електрична проводка. 2) спец. Водіння коней ступою для повільного остигання після бігу …
77противага — и, ж. 1) Важкий предмет, тягар, що застосовується у механізмах, спорудах тощо для врівноваження сили інерції, ваги. || перен. Те, що протидіє чому небудь, урівноважує щось. •• На (у, в) протива/гу кому, чому а) на відміну від кого , чого небудь;… …
78радіо — невідм., с. 1) Пересилання на відстань без дротів інформації за допомогою радіохвиль. 2) розм. Те саме, що радіопередача 2). 3) розм. Те саме, що радіоприймач. Ввімкнути радіо. 4) розм. Центр, звідки ведеться радіопередача …
79рефлектор — а, ч. 1) Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях і т. ін. || Відбивач світла у формі ввігнутого дзеркала. 2) Обігрівальний прилад, що складається з… …
80розподільний — а, е. Який служить для розподілу, пов язаний з розподілом чого небудь. Розподільний механізм. •• Розподі/льна мере/жа (сі/тка) сукупність споруд, труб або дротів для розподілення рідин, газів чи електричної енергії між споживачами. Розподі/льний… …
